пʼятниця, 29 травня 2009 р.

Я купив собі друга

На минулому тижні я купив собі друга! Тепер прощавай цивілізація, прощавайте симпатичні дівчатка, тепер замість того щоб вішати вам лапшу на вуха, я буду робити щось інше. Не ображайтеся, друзі мої давні, можливо колись я до вас ще повернусь.
Мій друг виглядає отак:


В житті, нажаль, так мало якісного. Якісного вина, якісної музики, якісних книг. З книгами в світі просто повна срака, місяці два назад купив "Два мегабайти віри" Марії Штельмах, це просто жах. Ну скажіть мені навіщо писати таку відверту хєрню? Об яку стінку Марійка вдарилася, докотившись до переписування біблійних сюжетів? Добре хоч ті хто писав Бібло, скоротили все так файно, а тут....50 сторінок створення світу! Альо Марійко, Біг створив його за пару днів якого чорта ти це пишеш на 50 сторінок!?

Коротше "винос мозга", картінка прілагається. І велике прохання (цнотливі панянки далі не читайте), Маша не пиши більше таку хуйню!

Так от про що це я. А, так... про якість. Так от скажіть мені як можна жити в світі, в якому Бердичівське пиво стає гіршим з дня в день. Де жінки, нудні і нецікаві, де всі всім брешуть і їдять Мівіну. Ну як скажіть мені можна їсти Мівіну? Га? Це ж повне лайно...
А ще паскудними стали фільми, їх неможливо дивитися, а радіо неможливо слухати. Одним словом світ котиться в прірву. Але справедливості заради треба констатувати той факт що в світі ще є приємні і хороші речі.
Якщо пити мускатне, на Боричевому току з цікавою людиною, то воно (мускатне) з банального шмурдяка перетворюється на "очінь занімательний" процес! Якщо читати Кафку, то можна подумати що:
а) в світі ще є хороша література
бе) в світі ще є хороші євреї
А якщо ти не пив Бердичівського цілий тиждень то тобі пофіг наскільки воно погане.
Висновки: Життя, блять, прекрасна штука.

пʼятниця, 22 травня 2009 р.



Normal
0




false
false
false

RU
X-NONE
X-NONE













MicrosoftInternetExplorer4





























































































































































/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Обычная таблица";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-qformat:yes;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:10.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:115%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Calibri","sans-serif";
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";
mso-fareast-theme-font:minor-fareast;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;}

Хочу дочку. Таку маленьку симпатичну дівчинку. Хочу щоб вона завжди посміхалася і була схожа на маму. Хочу гратися з нею на природі, борсатися в траві, катати її на плечах. Хочу тримати її маленьку ручку коли вона спить і дивитися в її великі очі коли вона прокидається. Хочу щоб вона смикала мене за волосся і на все місто кричала «Тато»….

четвер, 21 травня 2009 р.

Ангельські сни



Normal
0




false
false
false

RU
X-NONE
X-NONE













MicrosoftInternetExplorer4





























































































































































/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Обычная таблица";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-qformat:yes;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:10.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:115%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Calibri","sans-serif";
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";
mso-fareast-theme-font:minor-fareast;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;}

Сьогодні мені снилися ангели. Я йшов дорогою до замку в Кам'янці з татом і ще якимось хлопцем. І тут небо над нами розкрилося і зявився ангел, він був закутаний в червоний саван і на обличчі в нього була золота маска,яка нагадувала шолом середньовічного лицаря. Ангел літав горизонтально над землею тримаючи в руках спис. Люди почали тикати в небо пальцями і кричати «Ангели, ангели…» Мені стало страшно. Я присів і подивився вверх на золоту маску, враз маска злетіла з обличчя ангела і він подивився на мене, губи його ворушилися… Але чути нічого не було, бо дув сильний вітер. Обличчя ангела, до цього біле і гарне, почало перетворюватися на демонічний оскал, лице почервоніло, а з рота полізли в кілька рядів гострі криві зуби. І тут я почув  його слова: «Я прийшов забрати тебе до нас!» списом він показував на мене. За ангелом, в цій небесній дірці, з'явилося ще кілька фігур я розібрав когось в рясі з накинутим капюшоном і жінку… жінка була молода і втомлена так, ніби народила бога, вона не посміхалася.

Ангел тицьнув у мене списом, але я скочив убік, ланцюжок з сонцем на шиї почав нестерпно пекти… так сталося що ангел потрапив в хлопця що йшов з нами, його тіло почало підніматися вгору, через кілька секунд його вже засмоктало в дірку в небі. Ангел зрозумів що помилився і кинув на мене дикий погляд його криві зуби клацнули в невимовній злобі, очі ніби казали «Я ще повернусь!». Небо закрилося і я впав на землю. Люди метушилися навколо…