В житті, нажаль, так мало якісного. Якісного вина, якісної музики, якісних книг. З книгами в світі просто повна срака, місяці два назад купив "Два мегабайти віри" Марії Штельмах, це просто жах. Ну скажіть мені навіщо писати таку відверту хєрню? Об яку стінку Марійка вдарилася, докотившись до переписування біблійних сюжетів? Добре хоч ті хто писав Бібло, скоротили все так файно, а тут....50 сторінок створення світу! Альо Марійко, Біг створив його за пару днів якого чорта ти це пишеш на 50 сторінок!?

Коротше "винос мозга", картінка прілагається. І велике прохання (цнотливі панянки далі не читайте), Маша не пиши більше таку хуйню!

Так от про що це я. А, так... про якість. Так от скажіть мені як можна жити в світі, в якому Бердичівське пиво стає гіршим з дня в день. Де жінки, нудні і нецікаві, де всі всім брешуть і їдять Мівіну. Ну як скажіть мені можна їсти Мівіну? Га? Це ж повне лайно...
А ще паскудними стали фільми, їх неможливо дивитися, а радіо неможливо слухати. Одним словом світ котиться в прірву. Але справедливості заради треба констатувати той факт що в світі ще є приємні і хороші речі.
Якщо пити мускатне, на Боричевому току з цікавою людиною, то воно (мускатне) з банального шмурдяка перетворюється на "очінь занімательний" процес! Якщо читати Кафку, то можна подумати що:
а) в світі ще є хороша література
бе) в світі ще є хороші євреї
А якщо ти не пив Бердичівського цілий тиждень то тобі пофіг наскільки воно погане.
Висновки: Життя, блять, прекрасна штука.