Дегенеративні асоціації: липня 2009

пʼятниця, 24 липня 2009 р.

Хелло Бен, ай нід йор хелп!

Друззя! Потрібна ваша допомога! Мені конче необхідно зробити симпатичний заголовок до сайту! Шаблончик готовий, але моїх знань в фотошопі не вистачає для того щоб намалювати щось хороше. Варіантів може бути море але основа має лишатися незмінною (основа нижче) в такому розімірі як є. Потрібно написати гарно заголовок сайту "Рок-Козятин" (найкращим варіантом було б вліпити туди старий логотип), а також можливо якусь гарну гітарку. Коротше кажучи, якщо в когось є бажаня зайнятися сексом з фотошопом та й просто зробити добру справу - буду дуже вдячний!

вівторок, 21 липня 2009 р.

Sabbath Bloody Sabbath

Перериваючи цикл ~~хуйні в ЖЖ~~, постів в ЖЖ про моє униле життя, хочу розказати про щось, від чого я дико і довго оргазмую на протязі останніх кількох років.

Це не дівчата, не пляшка Джека Деніелса, не чергова викопана мною з землі залізяка. Це Black Sabbath, колектив який в далекому 1970-му почав грати настільки незвичну музику, що всі довго пісяли від неї у штанці. Чомусь дуже хочеться відродити атмосферу тих часів, далеких 70-х, моли мене й в проекті не було, а мої батьки пішки під стіл ходили. Не знаю як я то зробити але обов’язково придумаю, може вечірка в стилі «рок 70-х», з бухлом, кокаїном і шлюхами, вусами на обличчі, обтягуючими штанами і шкірянками, а може фото сесія на ту ж тему. А поки що кілька фот і кілька відєо. Так би мовити для розігріву.

Доречі. Хм, про то певно не варто писати в ЖЖ та все ж….хтось знає де в Києві можна купити трохи сніжка, бо без нього атмосфера буде явно неповна?
Одна з моїх найулюбленіших пісень:

І ще одна:

465

Normal
0

false
false
false

RU
X-NONE
X-NONE

MicrosoftInternetExplorer4

/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Обычная таблица";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-qformat:yes;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:10.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:115%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Calibri","sans-serif";
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";
mso-fareast-theme-font:minor-fareast;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;}

Ніби не так вже й багато, але не так і мало. 465 цвяхів вбитих в мій мозок, 465 сльозинок на Її очах, 465 поглядів в небо, 465 прощань з старим життям яке не відпускає. І всього лише 465 срібних ниточок, що зв‘язують нас, їх треба розірвати якщо я хочу втекти. Всього лише 465…ніби не так вже й багато, але…

середа, 15 липня 2009 р.

Нірвана, або зу шпрех Заратустра

В неділю був я на концерті присвяченому пам'яті Курта Кобейна. Скажу вам чесно в Козятині нічого не міняється, все такий же лажовий звук, запізнення з початком і т.д. Коротше кажучи все так само коли ще я організовував концерти. Неприємно вразила велика кількість "рок-бидла" на концерті. Панки відзначилися як завжди, кількох навіть довелося витягувати на вулицю і "провітрювати". Але були й приємні моменти. Приємно було чути бачити на сцені а також нарешті побачити виступ Сергія Нечая. На сцені була досить гарна атмосфера, квіти, свічки, фотки Курта ну корочє тільки це не зіпсувало всього враження.
Мої приємно-сумні рефлексії про той концерт мона почитати осьо: community.livejournal.com/rock_kozyatyn/4714.html У майже мертвій спільноті

пʼятниця, 10 липня 2009 р.

Все не так погано як може здатися на перший погляд. Пройобувати своє життя це чудесно і замічатєльно. Мені подобається переоцінювати людей і казати собі що вони кращі ніж то є насправді. А це краще коли твої сподівання таки виправдані. Мені подобається чогось хотіти, але так пофігістично до цього ставитися, що ніколи не досягнути. Я отримую масу задоволення від того що неправильно ставлю розділові знаки і від того що невірно вживаю слова. Жіночий писк чути скрізь куди не підеш. Я змочую язик терпким Мерло і всі вони одразу хочуть щоби він опинився в них. Але ніхто не вміє жити по справжньому, бо всі бояться себе спалювати. А тільки так можна досягнути просвітлення, тільки тоді коли твій попіл підхопить вітер і понесе над тихими водами Бугу, коли він осяде на старих курганах, порослих травою, коли він впаде на сонце і загориться, і тоді проміння сонця донесе його знову до Землі, і розігнавшись до надсвітлових швидкостей, твій попіл впаде комусь в душу…

пʼятниця, 24 липня 2009 р.