З півночі на південь. Вінницька область.

На вихідних я мав чудовий trip по Вінницькій області.

Козятин - Витоки р. Рось - Скіфські Вали під Немировом- Млин Потоцьких в с.Сокілець - село Печера- Тульчин - Буша - Вороновиця -Козятин

Стільки всього цікавого і різноманітного за два дні, що навіть не все затримується в пам'яті.
Все почалося з ранкових витоків річки Рось.

Неймовірно гарне й тихе місце, з смачною водою в джерелі, з рекреаційною зоною, стільчиками столиками з дерева, з маленькою сценою... Як на мене гарний приклад місця для міні-фестів, творчих вечорів і т.д.

Потім були Великі Вали під Немировом, монументальна споруда, заввишки 9 метрів, а в товщину 32 метри. І як тільки давнім людям вдалося таке побудувати!?

На Валах ми довго не затримувалися  і попрямували до села Сокілець розташованого на р.Південний Буг. Там бачили старий, зруйнований пожежею млин Потоцьких - найбільших польських магнатів.

Хтось пожартував: "Якщо в цих Потоцьких такий був хлів, то який же в них був будинок?" Скоро нам довелося побачити відповідь на це запитання.
Поруч з млином Потоцьких є село Печера, де на руїнах старої фортеці збудована дерев'яна церква. Шкода тільки, що старовинну башту варвари-християни огидно поштукатурили і пофарбували перетворивши на дзвіницю.
Далі ми поїхали в місто Тульчин (де доречі роблять смачне масло). В Тульчині дуже багато цікавих пам'яток, певний час тут жив у ссилці Суворов, йому в місті поставили пам'ятник. В краєзнавчому музеї Тульчина страшне униніє. Купа експонатів пов'язаних з "доблєснай русскай армієй і гєнєнралам Суворавим", тітонька в музеї яка на вітання українською відповідає "парускі", запилені мундири офіцерів російської армії....  Найцікавіший експонат - друкарська машинка Мерседес. Все інше звичайний хлам як і у всіх музеях які лишилися з радянських часів.

Більш цікавим в Тульчині виглядає палац Потоцьких (тих, чий млин ми бачили). Палац має три корпуси, але тільки центральний відбудований:

Після Тульчина, ми нарешті потрапили до мети нашої мандрівки села Буша. Говорити про нього можна багато. Здавна тут живуть люди, на території заповідника проводяться археологічні розвідки і вже розкопані кілька трипільських поселень. Тут є парк кам'яних скульптур, давній дохристиянський скельний храм, залишки козацької фортеці яку в  1654 році героїчно обороняли козаки від польських військ.

Вдало познайомилися з Директором місцевого заповідника Олександром Олександровичем і його дружиною. Він провів нам неймовірну екскурсію і розповів багато цікавого!
Дуже цікавим виявився розкоп залишків трипільського поселення. Зараз над ним збудували такий цікавий павільйон для того аби вберегти від руйнування.

Починаючи з 85-го року щорічну в Буші проводяться фестивалі каменотесів. Після цього лишається багато надзвичайно гарних скульптур:

Також  ми були в давньому скельному храмі, де зберігся унікальний барельєф, відомий у всьому світі.

Поруч з заповідником знаходиться Гайдамацький Яр, названий так з часів Коліївщини. Освітлення там дуже погано, та і потрапили ми в Яр майже під вечір, так що фотки не вельми вдалися.

На наступний ранок ми відвідали старий козацький цвинтар на пагорбі над заповідником і стали збиратися додому.

По дорозі додому вирішили відвідати Вороновицю, казали там є музей Можайського російського конструктора літаків. Музей в жахливому стані, обідраний і облуплений, та ще і зачинений :(

Найбільше дивує табличка на музеї.

Взагалі поїздка виявилася дуже вдалою і цікавою. Не зважаючи на спеку і довгу дорогу, за два дні ми встигли побачити багато чого дуже цікавого.