Знаєте чим відрізняється хороше місто від не дуже? В хорошому місті є хороший бар, де краще ніж вдома, де гарні офіціантки, а за столами сидять твої друзі. Хороше місто - це велетенський пивний паб. З безкоштовною випивкою, і де десь, за великоповерховими столиками розкидані твої друзі. Симпатичні люди ходять вулицями між столами, названими іменами відомих людей, письменників і політиків, тримаючи в руках підноси з щастям у стаканах. Бо справжнє щастя, воно вимірюється тільки стаканами, бокалами і кружками, а ще кількостями перегонок і бочками в якому те щастя витримується. Хороше місто - це там де ти можеш пити. Бо їсти можна де завгодно, а напиватися тільки вдома.
Шкода що такого міста для мене не існує. Шкода що офіціантки вчора були товсті і не гарні, шкода що в закладі який називався "Цезар" на стінах намальовані сцени з життя грецьких богів, шкода що мені знов нагадали про мою провінційність і зробили це найгіршим з можливих способів - переповненими закладами в центрі де нема де впасти, снігом і відсутністю хорошого пива. 
Я повертався додому один, засніженими вулицями вільними від машин і людей. В моїй кишені мирно спав телефон і не було нікого хто б хотів зі мною поговорити цієї зимової ночі. Руки трусилися чи то від холоду чи то від усвідомлення якогось sacra scriptura.
 - Все ок, - сказав я собі.