Про порядність і чесність

Сьогодні мені довелося наткнутися на текст про порядність і справедливість. В тексті висловлювалася класична гіпотеза - "якщо діти перестануть матюкатися і показувати одне одному геніталії - в світі різко підвищиться рівень культури".
Не сказати щоб мене це аж так хвилювало, чесно кажучи мені настрати на культуру і чужі геніталії. Просто тема зачепила.
Тому пропоную альтернативну версію. Одразу хочу попередити, я дуже поважаю викладачів в вузах і учителів в школах, мої батьки теж представники цієї професії і зараз моя таємна мрія - викладати. Але...

Кому потрібні порядність та чесність?

Кому потрібні порядність та чесність? Питання, що турбує підстаркуватих викладачок в школах і товстопузих філософів - колишніх випускників Києво-Могилянської академії. Але щодо останніх я сумніваюся. Скажу відверто – чесність і порядність не потрібні нікому. Всім просто наплювати на ці поняття і це нормально. Тому що в такому суспільстві як наше, жити з принципами чесності і порядності  практично неможливо, кажу це і вам з усією відповідальністю, як людина, що страждає комплексом загостреної справедливості. Зараз цими поняттями оперують тільки представники галузі освіти які безвилазно застрягли десь між 18-м і 19 –м століттям і блогери з розладами психіки. Саме вони намагаються «прищепити діткам» це поняття, але в їхньому ідіотично-збоченому світогляді це виглядає як любити тваринок, казати правду, не пісяти в вазони і не длубатися в носі. Шкода тільки що я ні разу не помітив цих «прищеплювачів всього хорошого» біля обдертого генделика близько півночі, де їхні учні 9-го чи 8-го класу, що вранці сумирно слухали про порядність і чесність, п‘ють дешеве пиво. Дівчатка дозволяють хлопчикам лапати себе під светрами турботливо зв‘язаних мамою, а хлопчики самовіддано блюють на брудні столи, перепивши «Житомирської на бруньках».
Я взагалі дивуюся якого хуя біса якість люди беруться визначати поняття чесності і порядності?! А потім зустрічаючи одне одного на вулиці довго ниють про «моральне падіння молодого покоління» про «зіпсутість маладьожи» і «занепад нації». Хто давав цим гандонам пройдисвітам визначити норми чесності і моралі? Хто дозволив ідіотам які з важкістю закінчили 5 курсів університету, які писали шпори на кожен екзамен, які платили викладачам за заліки, а закінчивши вуз нічого не вміли і не знали диктувати комусь як треба жити? Як можуть люди які нічого в своєму житті не бачили, розповідати мені про чесність і порядність?
Читаючи цей текст, люди про яких я говорю повинні зі сльозами на очах хапатися за револьвери і забризкувати підлогу сумішшю чесності, порядності і шматків мізків з їхніх голів. Бо не треба вчити молодь моральності, треба самим бути моральними і порядними. Треба перестати пліткувати при зустрічі про своїх знайомих, перестати обговорювати їх поза очі, треба перестати говорити про погану владу і почати її міняти,  треба перестати дивитися російські серіали і почати читати книги. І тоді все зміниться, тоді стане нормою поступатися місцем в транспорті, тоді  на вулиці будуть казати «перепрошую» та «будь-ласка», тоді не буде тупих селюків і пихатих міщан. Тоді настане тотальна справедливість, радість і ковбаса по 2.50, влада буде слухати народ і не буде красти, ВВП почне різко зростати, і ми знову полетимо в космос. Але щоб це сталося треба зробити так багато мало – почати, блядь, з себе! Почати мінятися! Почати думати! І тільки тоді порядність і чесність знову стануть комусь потрібними.