Normal
0
false
false
false
RU
X-NONE
X-NONE
MicrosoftInternetExplorer4
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Обычная таблица";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-qformat:yes;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:10.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:115%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Calibri","sans-serif";
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";
mso-fareast-theme-font:minor-fareast;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;}
Вчора закінчив читати книгу Олеся Ульяненка, заборонену Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі, "Жінка його мрії". А десь за місяць до цього, прочитав "Серафиму", того ж автора, видану "Нора Друк"-ом. І от в мене просте питання. "Серафима", з описом як 15-тирічна баришня каже своєму "кавалерові" баризі у придорожньому готелі: "Ні тільки в зад, якщо хочеш, а нє то я пішла", або сідає на металевий прут, аби не народжувати, це блять можна надрукувати! А от "Жінка його мрії", де найгостріший поворот сюжету це злягання капітана міліції з мальчіком-геєм - це вже порнографія, від якої українців треба захищати!
Обидві книги достойні уваги, хоча нерви для їх читання треба мати міцні.
(Невідома панянка тримає примірник вилученої книги)
