Світ складається з унилої хуїти, чуть більше ніж повністю. І сьогоднішній день яскраве тому підтвердження. Щось ручки чешуться почати щось міняти в своєму житті. Знаю кому це не сподобається....але до біса... Це моє грьобане життя, і я роблю з ним що хочу!

Вихідні...

Міністерство освіти і науки України

Фототвір на тему:
"Як я провів вихідні"

Виконав: Velimyr

Київ 2009
 

Все почалося з "неба на пательні":


Потім був Андріївський, Гора, і Ідол Перуна:


Потім прогулянка з Світланкою і смачні бутерброди на бульварі Шевченка, годування голубів і дивних хлопець у якого з одного боку голови було довге волосся, а з іншого коротке:


Потім ми дочалапали до Ботанічного Саду:


І в Саду знайшли якісь дивні червонясті ягідки, куштувати які було стрьомно:


Одним словом, мені було добре, гарно і по осінньому. Вихідні в Києві можуть також бути приємними, якщо є люди які їх такими зроблять.

Хелп!

Не знаю що написати в розділ "Про себе" в профілі ЖЖ. Допоможіть, люди добрі! Схарактеризуйте мене перед лицем жж...

Рок-Козятин - мекка Українського року...

Не міг не втриматися, аби не вліпити в ЖЖ такий чудєсний банер:


Для тих хто не в курсі, РК - моє улюблене дєтіще! Сенс мого життя, моє щастя і горе, моя радість і мій сум. РК - це те на що я витратив не один рік свого нікчемного життя. Це те, що, я сподіваюсь, лишиться в цьому світі після мене...

Чудєсноє рядом

Normal
0




false
false
false

RU
X-NONE
X-NONE













MicrosoftInternetExplorer4





























































































































































/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Обычная таблица";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-qformat:yes;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:10.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:115%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Calibri","sans-serif";
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";
mso-fareast-theme-font:minor-fareast;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;}

До клясу 11-го ми навіть не спілкувалися практично, хоча навчалися на одному курсі ліцею. Чи то я був зайнятий іншим, чи то просто не склалося... Коротше хз... Але потім ми разом почали їздити на підготовчі курси в КПІ (куди до речі разом і не вступили) і якось так сталося, щосуботи ми їздили холодними вранішніми тягами в київ, жували бутерброди з ковбасою, співали в потязі Арію, пили пиво на плацу біля КПІ і разом ходили в Core. Так з'явилася міцна чоловіча дружба.
Пройшло багато часу, ми вчилися в одному вузі, випили разом нємєряно Бердичівського пива, разом побували на тій таки Арії....

Але це не головне. Найголовніше те що в один прекрасний день ми теж разом побували на концерті. Тільки я сидів у залі, а він на сцені. Сталася ся подія кілька років назад, але я й досі з гордістю говорю, що особисто знаю барабанщика "Тінь Сонця"! Але не про них зараз мова. А про те, що мій давній приятель Вовчик Хаврук бере участь у ще одному цікавому (як на мене) проекті, і саме тому осьо нате вам слухайте і дивуйтеся:

Технорелігія

Питання релігії завжди були для мене важливими і хвилюючим. Я намагався слідувати принципам Ніцше в цьому питанні «якщо ти хочеш щось зрозуміти, постав це під сумнів…». Прочитав, поставив, не зрозумів. Ну от взагалі не зрозумів і не сприйняв, не моє це, не рідне моєму серцю. Але мова зараз не про те. 

Факт: «Будь-яка сучасна релігія не здатна задовольнити потреби сучасної людини»

На сьогодні в світі не існує жодної релігійної течії, жодного віросповідання, яке б «дивилося в майбутнє». Сьогодні казки про «непорочне зачаття» звучать дешево і попсово, а історії про ходіння по воді і зцілення хворих, то взагалі банальне шарлатанство. Або ще краще, 40 цнотливих дівчаток в раю, ну це ж взагалі смішно! Це ж просто ні в які ворота не лізе. Але ж людина і досі тримається за ці застарілі істини, за десять заповідей, які вже давно перестали буди чимсь важливим, за незрозумілі ритуали як то посвята пасочок і яєчок .

Довідка: (Християни, ви взагалі знаєте, що символізує ваша пасочка є яєчками? Ні? Це звичайнісінький фалічний символ, а-ля символ достатку, і коли ви їсте паску – ви їсте …. А коли чокаєтесь яєчками … так, ви чокаєтесь яєчками. )

Як на мене релігії як програмні продукти (так я плавно підводжу вас до основної теми), якими би хорошими вони не були але їх треба постійно оновлювати. Має бути постійний розвиток і зміни, бо якщо їх не робити, програма, якою б хорошою вона не була, таки опиниться на звалищі історії. 

Висновки: «Необхідно оновлювати і переписувати існуючі релігії, або, що навіть краще, на базі існуючих створювати нові»

Я довго думав, не спав ночами, все міркував… Спочатку подумалося, що непоганою основою для нової релігії могло б стати «реформоване-язичництво» до я кого я особисто прийшов. (в цьому місці всі християни-читачі мого ЖЖ мають подавитися кавою, чи вилити гарячий чай собі на коліна від несподіванки). Адже язичництво має серйозне історично-міфологічне підґрунтя, його треба тільки трохи оновити і все.

Але все ж таки ні. Технорелігія, ось те що нам потрібно! Сьогодні більшість з нас не знає як працюють складні і дивні машини що нас оточують. Нікого не цікавить яким чином комп’ютер обраховує інтеграли і факторіали, чи яким чином він показує відео. Для більшості з нас це якась містика, чудо. А ті люди що в цьому розбираються стають міфічними персонажами. Адміни, що підіймають сервери биттям в бубен і трусінням над ним засушеною заячою лапкою, програмісти які зміною однієї стрічки коду перетворюють мікрохвильову піч на випромінювач альфа-частинок, для людей непросвітлених це не люди, це ІТ-нечисть. То чому б не оформити у вигляді релігії, те що вже давно виходить за рамки нашого розуміння. Адже це так по-людськи вірити в те що ти не розумієш. Якщо ми віримо в те, що після смерті попадемо в рай, то чому б не вірити в те що якщо освятити комп’ютер технічним спиртом він стане працювати краще!? 
Думаю той хто почне говорити про це першим і стане Великим Пророком, сином бога, чи ще кимсь. А так як мої плани дуже амбіційні тому почну я! Почну з простого. 

10 новітніх заповідей:
1. Не знай Богів крім могутнього ТехноБога і пророка його IBM PC
2. Не твори собі власних мов програмування, Бо ТехноБог покарає тебе і дітей твоїх до 5-го коліна і не будуть компілюватися у вас програми
3. Пам’ятай про 256-й день в році, святкуй і шануй його як День Святого Програміста
4. Не викликай системного адміністратора даремно, не називай його ім’я всує.
5. Шануй процесор свій і материнську плату
6. Не вбивай процеси в системному треї
7. Не чини перелюбу з іншими операційними системами
8. Не плати за програмні продукти, краще качай кряки
9. Не свідчи неправдиво на програми перед лицем тех. - підтримки 
10. Не зажадай ані комп’ютера, ані програми, ані початкового коду ближнього свого

Молитва великому Word-у

О, великий Word, єже на вінчестері
Да святиться піктограма твоя,
Да буде ярлик твій як на робочому столі
Так і в меню пуск! 

І наостанок запам’ятайте: «Нема бога крім Програмування і Велімир пророк його»

Хуйня якась а не життя. Сьогодні на Вокзалі закрили Макдональдс. Підараси! Отак тупо взяли і закрили нікого не попередивши. Просто, коли я підійшов до дверей насуплений охоронець сказав
-Нє работам! 
-Шо, взагалі, - здивувався я
-Взагалі.
І вже потім я помітив що якісь штемпи демонтують рекламні вивіски Макдональдса. Отак просто, без попередження. Як висновок я лишився голодний. (впер правда два пиріжка якими мене пригостили менеджери, але цього мало)
Я ж ходив туди тільки раз на тиждень, в понеділок, і купляв три чізбургери, три, курва, чізбургери і шо тепер? Що я буду їсти по понеділкам?! 

So Real....

Love let me sleep tonight on your couch
and remember the smell of the fabric
of your simple city dress
oh.. that was so real....



...when i think more than i want to think
do things i never should do
i drink much more that i ought to drink
because i brings me back you

Це вам не цюцьки-пецьки, це вища школа! (с)

В купі унилого гімна нецікавого програмного коду, який мені доводиться щодня писати на роботі, я сьогодні знайшов цікаву задачку на опнимальне рішення якої потратив трохи часу. Суть задачі в наступному: В ряді з натуральних чисел більше нуля треба віднайти елемент наступний після відсутнього елементу.

 

Приклад:
Є ряд 1,2,3,4,5,7,10
Відповідь буде: 6

Задача ніби проста але щоб її вирішити довелося написати аж отакий код:
 

public int FindOperatorNumber()
        {
            try
            {
                System.Data.SqlClient.SqlDataReader ReadDate;
                List<int> OperNumbers = new List<int>();
                ReadDate = Functions.ExecuteQuery("select distinct oper_num from Operators order by oper_num", Functions.CreateConnectionString(Functions.ReadSettingsParam("Main_Server", "Name"), Functions.ReadSettingsParam("Main_Server", "Base"), Functions.ReadSettingsParam("Main_Server", "User"), Functions.ReadSettingsParam("Main_Server", "Password")));
                while (ReadDate.Read())
                {
                    if (Convert.ToInt32(ReadDate["oper_num"].ToString()) > 0)
                    {
                        OperNumbers.Add(Convert.ToInt32(ReadDate["oper_num"].ToString()));
                    }
                }
                Boolean Flag=false;
                int MinNumber = 1;
                int ListCount = OperNumbers.Count;
                while (Flag == false)
                {
                    for (int I = MinNumber-1; (I < ListCount - 1); I++)
                    {
                        if (OperNumbers[I] == MinNumber)
                        {
                            Flag = false;
                            break;
                        }
                        else
                        {
                            Flag = true;
                        }
                    }
                    if (Flag == false)
                    {
                        if (MinNumber != OperNumbers[ListCount - 1])
                        {
                            MinNumber = MinNumber + 1;
                        }
                        else
                        {
                            MinNumber = OperNumbers[ListCount - 1];
                            Flag = true;
                        }
                    }
                    else
                    {
                        if (MinNumber == OperNumbers[ListCount - 1])
                        {
                            MinNumber = ++MinNumber;
                        }
                    }
                }
                return MinNumber;
               
            }
            catch (Exception err)
            {
                Functions.WriteToLog(err.ToString(), "Normal");
                return -1;
            }
        }

Дико хочу спати! Не спав майже всю ніч, а ще половину попередньої... А мені ще весь день працювати... І кава не допомагає...Який, млять мудак робить таку погану каву... Вже третя чашка, а мені так само хочеться спати... І взагалі...яка сволота придумала три крапки.... Блін дайте поспати...будь-ласка.....

Осінь, нарешті я дожив, дочекався, дотягнув до неї...  Дякую всім хто мені в цьому допомагав, хто мене підтримував і оберігав, хто прикладав свої холодні пальці до мого розпеченого мозку. Дякую Сашкові і Максу за поїздку в Червоне, дякую Ані за викликання духів на площі, дякую моїй китайській подрузі Май-ло за те, що вона допомогла мені жертвуючи собою. А ще дякую

bila_kishka

 за прогулянку по Києву, дякую

pogany_zonda

 просто за те що вона є (хоча я на неї і ображаюсь...), дякую  за те що допоміг мені витримати двох вищевказаних людей (коли ви разом ви навіжені!)))  ), також дякую Дагеру за допомогу з сайтом (без тебе я б не справився). Просто велетенське дякую Кіані, за прогулянки по Боричевому, за розмови про все на світі і про фотографування, а також за її чудові і гарні очі.
Також не забуду подякувати Францу Кафці за його "Замок", Дейву Мастейну і всьому гурту "Megadeath" за "A Toute Le Monde" і ваще. А також Фрідріху Ніцше за "Manfred Meditation", Шопенгауеру за його прізвище при одній згадці про яке дівчатка починають вважати тебе дуже розумним. Також дякую моєму коту, який в найтяжчі моменти просто підходив лягав поруч і дивився в очі.