Читаю щоденники Дмитра Донцова. Висновки: Україна зразка 2010 року = Україні зразка 1918 року. Ті ж проблеми, те ж становище. Тільки тоді були соціал-демократи - зараз націонал-демократи. Але гнила суть одна і та ж. Саме такі "демократичні" ідеї становили загрозу як тоді, так і зараз.
Кілька цитат:
11 липня 1918р. "Тоді під час авдієнції в палацовім парку зденервований питався в мене гетьман:
- "Ну де ті українці? Ну дайте їх мені! Таких як мені треба, з якими я міг з ними говорити і працювати! Де вони є?"
20 липня 1918р. "З Кримом зле. НІмці резервують для себе вугільну станцію, хоч і не в Севастополі і - автономію для татар і німців на півострові. Татіщєв (з кримського уряду) засипує німців і австрійців петиціями "від всіх верств населення" про вилучення Криму з України. Одночасно Йоффе (більшовицький дипломат) жадає його для Росії. Блокада Криму дає про себе знати і кримчаки починають думати про Україну"
Питання для роздумів:
- Чи можливе об'єднання Білорусі і України? Чи хочуть цього Білоруські друзі? Власне для них це шанс "вийти в світ" і дієво протистояти Росії (як і для нас)
- В 1918-му блокада Криму дала результат. Може варто повторити її і зараз? Культурна, економічна, політична ізоляція, дасть їм зрозуміти що тягнути руку тут можна тільки за однією державою. Як до цього поставляться інші?
- Кубань? В разі розвалу Росії, чи реально включити цю територію до складу України. І чи взагалі нам це потрібно? Скільки там живе населення? Чи є корисні копалини?
так і з "чорною радою" куліша.
ВідповістиВидалитиепоха інша, втім схожість - свого часу - також простежувалась доволі чітка.
"Ми приречені переживати одні і ті ж події, доки не виправимо своїх помилок" (с)
ВідповістиВидалити