Помітив одну цікаву річ: я майже ніколи не надсилаю жінкам одні і ті ж цитати. Для кожної у мене є свій набір. Думаю це навіть якось непристойно, одні і ті ж слова слати багатьом жінкам, це так наче одразу після близькості з однією іти до іншої. Інтелектуальна гігієна це, знаєте, дуже важливо.
З локаціями, які трапляються в цьому місті інакше. Я всіх воджу одними і тими ж маршрутами. Мені хочеться аби вони побачили місто моїми очима, хочу дозволити їм засунути їхній мозок в мою голову і відчути усе так, як відчуваю я. Вважатимемо це такою собі компенсацією за те, що засовую я в них. Я про історії, якими я напихаю їхні милі голівки, звісно ж. Проте як правило жінкам не хочеться розбиратися в тобі, не хочеться ставити, себе на твоє місце, копатися в глибинах. Їм хочеться аби це робили із ними... Жінки категорично бажають проникнень, проникнень в їхню душу, в їхні серця. Вони дбайливо мостять в своєму серці гніздечко, а всі ці ноги, груди, посмішки, то лише запрошення завітати всередину.
Але я хочу сказати про локації. Кожна з них щось означає, кожна має якийсь прихований сенс. Звісно ж довелося зіпсувати не одні стосунки, доки вдалося зрозуміти коли вчасно показати їй те чи інше місце. На Щекавицю не варто іти без романтичних почуттів, якщо не одне до одного, то хоча б до міста, вечірніх вогнів чи червоного сухого. Хоча б щось одне із цього списку ви обоє маєте любити, інакше прогулянка перетвориться на "кудитименепривів!?"
Рибальський міст ідеально пасує хуліганкам, таким що хочуть віддаватися щиро і повністю, не залишати нічого, випивати до краплі, стрибати і пірнати з головою. Віддаватися емоціям я маю на увазі. Привести на Рибальський серйозну жінку в чобітках з високими підборами і в елегантному пальто було б великою помилкою, можливо останньою помилкою у ваших стосунках. Вона пройшла б по уламках розбитих пляшок, якими щедро всіяний міст і які лишилися там від попередніх коханців, геть від тебе і зникла б поміж Верхнім і Нижнім валом і ти б її більше ніколи не побачив.
Якщо ж хочеш показати жінці Художню школу, то без інтелектуальної інтимності, що виникає тільки після тривалих розмов і певного багажу прочитаних книг, туди не варто навіть потикатися. З "Художкою" в принципі найважче, тому туди треба вести тільки справді важливих для тебе людей. Кілька разів я осквернив це місце випадковими жінками, більше таких помилок я собі не дозволяю.
Місця в Києві як і цитати з улюблених книг, пасують не всім і не усіма будуть оцінені. Тож я завжди ретельно вибираю що читати і куди вести жінку, хоча ця ретельність збоку і може скидатися на хаотичні рішення. Але будемо відверті, хіба це когось хвилює?
Немає коментарів:
Дописати коментар