Кажуть карма є

Кажуть карма є. То виходить, що всі ті вечори, які ми провели відкорковуючи вино, не пройшли дарма. Значить у цьому був якийсь вищий сенс. Значить все те випльовування слів в повітря, було не просто ритуалом, не просто даниною традиційному способу хизування, за яким чоловік має ковтати червоні алковмістні рідини і виштовхувати з себе згустки любові в історіях про своїх жінок.
Пам'ятаєш той вечір? Ми сиділи в задимленому барі на Хрещатику, говорили про це місто, про те як воно прийшло нахабно в наші життя, всілося в центрі і почало нас зваблювати своїми жінками. Показувати нам їх, підпускати їх ближче, аби вони говорили щось нам, а потім йшли геть, точно так само, як та симпатична офіціанточка з гарними ногами. Вона приходила, питала чого ми хочемо від життя, чи все нас влаштовує, чи подобається нам музика чи достатньо приглушене світло і приносила нам квінтесенцію чоловічої дружби в високих кухлях. І ми перехиляли її в себе, говорили про досвід ескапізму в рамках окремо взятих голів, окремо взятих людей. Про те як випльовувати досвід на білий папір, як нарізати його на книги і продавати цей досвід в книгарнях.
Кажуть карма є. Значить всі ті розмови не пропали дарма, їхні уривки намоталися на колесо Сансари і в потрібний момент вони виллються на нас потоком божественних одкровень. І ми будемо сидіти під цим дощем із спогадів, будемо згадувати старі добрі часи, коли аби випити разом не треба було купувати залізничні квитки. Ми будемо згадувати ту симпатичну брюнетку, якій ми п'яні пропонували цукерки на Замковій, бо шампанське ми випили, а цукерки ще лишилися. Згадаємо усіх рудих, яких в мене ніколи не було, і усіх блондинок, які були в нас обох. Поговоримо про давні, забуті пости в блогах, про написані і неопубліковані твіти. Зайдемо в той магазинчик на БЖ, який ти мені показав (чи то я тобі його показав) де продається смачне і дешеве французьке вино. Будемо сидіти десь зверху, десь дуже-дуже високо і дивитимемося на вечірнє місто, може ми будемо живі, а може ні, я не знаю того напевно. Але я точно знаю, що карма є, а значить усе це було не просто так...