Камілла і Катя

Сьогодні я познайомився з двома дуже милими панянками. Їх звали Катруся, і Камілла. Ці милі леді мали дев'ять літ, й були вельми допитливими. Серед питань на які мені довелося відповідати були:
1.Чому в мене таке довге волосся;
2.Чому я розмовляю українською, якщо працюю в Києві;
3.Чи є в мене дружина;
4.Чи сплю я з іграшками(коли я відповів, що ні, не сплю Камілла ствердила "Тоді ви спите з жінкою!"
5.Чому я не вірю в ісуса;
6.Хто такий Дажбог;
7.Чому Катя соромиться;
8.Чи є диявол;
9.Чи потрапить Камілла в пекло;
10.Ствердження Камілли що я схожий на ісуса

Під кінець нашого знайомства, коли панянки їхали поруч зі мною на роликах, Камілла так довірливо мене запитала "...мені казали що ісус інколи буває людиною, ви точно не ісус...?"

Як висновок, я переконався в своїй любові до дітей. Все таки діти це неймовірно добре!