НЕНАВИСТЬ!
Данный текст содержит зашкаливающее количество НЕНАВИСТИ.
Мы настоятельно рекомендуем убрать от мониторов людей, животных со слабой психикой, кормящих женщин и детей. Normal
0
21
false
false
false
UK
X-NONE
X-NONE
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Обычная таблица";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:10.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:115%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Calibri","sans-serif";
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;
mso-bidi-font-family:"Times New Roman";
mso-bidi-theme-font:minor-bidi;
mso-fareast-language:EN-US;}
Нас мають зненавидіти. Холодними зимовими вечорами, в теплих шестикімнатних квартирах, наманікюрені матусі мають розповідати пещеним білоголовим синочкам про наші звірства і жорстокості.
Вбивали, катували, стріляли і різали. Вони приходили вдень, не боячись нікого і нічого, вони хапали усіх на кого впала хоча б тінь підозри. Вони підривали наші автомобілі, вони катували наших чоловіків, вони залякували наших дітей. Не маючи нічого святого, ці люди прикривалися високими ідеалами революції, і знищували нас усіх. Вони забирали все, що ми нажили непосильною працею, і віддавали нібито назад державі. Але ж ми знаємо, що вони хотіли тією державою керувати, а значить все наше добро вони забирали собі. А в нас було так багато всього, банківські рахунки за кордоном, вілла в Ніці, острів в тихому океані, чотири нафтові компанії і одинадцять заводів, а ще три куртки замшевих, 7 портсигарів срібних… Ой сину, то були лихі часи! Тоді ніхто не міг почувати себе в безпеці. Тоді за підозрою, тільки за однією підозрою (!!!) в співпраці з ФСБ розстріляли твого дядька-депутата Верховної ради. Все його майно конфіскували і повернули державі, продали всі чотирнадцять автомобілів, уяви сину всі чотирнадцять, навіть якогось задрипаного Порш Каєна не залишили вдові твого дядька. І вона, бідолашна, як останнє бидло змушена була їздити в метро(!), сама, ти тільки уяви, мусіла купувати продукти в супермаркеті готувати їжу. Я розказую тобі все це сину, аби ти знав, знав і пам’ятав, які були ці люди.
Але ще жорстокішими вони були до своїх, до зрадників, до тих хто перекинувся на нашу сторону. В ті часи в них існувало таке правило: за зраду вони вбивали і самого зрадника і всю його родину до третього коліна. Не щадили нікого, ні старих ні дітей! Тому серед них і було так мало запроданців, тому з ними було важко боротися, адже їх неможливо було підкупити, життя ж бо було важливіше за гроші. Отакі це були люди, страшні і непередбачувані і згинули вони всі страшною смертю. Вирізавши більшість депутатів Верховної ради, повісивши нашого любого Президента Віктора Федоровича Якубовича і випаливши на його грудях розпеченим залізом «ЗЕК», вони не зупинилися. Вбиваючи і мордуючи представників як влади так і опозиції вони кіньми волочили Юлію Володимирівну Тормошенко вулицями Києва, Ганну Хєрман вони розіпнули на Хрещатику, а бідоласі Льончику вони в сраку вставили ракету і намагалися запустити його в космос. Пана Плющенка вони просто застрелили, а Петра Симоненка-Підаркенка довго катували посадивши на палю. І зупинилися вони тільки тоді коли перебили майже всіх хто колись був при владі. І зробивши це, зібралися всі на центральній площі Києва, розклали велике вогнище і всі зійшли на нього. І згораючи заживо один з них викрикнув:
«Ми вмираємо, бо революціонери мають вмерти, вони не мають морального права жити і не можуть будувати країну, тільки жертовністю можна стати героєм. Свою справу ми зробили, далі діло за вами! Але пам’ятайте урок якого ми вас навчили і не дозвольте, аби ми змушені були б повернутися.»
Тому синку, нам довелося виїхати, тому ми зараз на чужині. Але добрий дядя Пулін нас, вірних своїх підданих не забув, він нас прихистив, дав нам дах над головою. І за це ми йому довічно вдячні. І з вдячності ми мусимо ненавидіти їх до глибини душі, клятих холів і малоросів, шовіністів і антисемітів, масквофобів і ляхоненавистників! І хай вічно смажаться їхні душі в пеклі.
А тепер спи синку, спи і хай тебе зігріває ненависть до України.
УВАГА!!! Всі персонажі, місця і події в даній статті є вигаданими, будь-яке співпадіння з реально існуючими людьми є випадковим. Але Служба Безпеки України все рівно має мене заарештувати і розстріляти, за спробу державного перевороту, за погрози президенту, за розголошення державної таємниці і за піздьож!
