Чарівний автобус

Мені потрібен чарівний автобус, такий, щоби якщо в нього сісти, то назад дороги вже б не було. Щоб збулися всі мрії, щоб не було ображених. Хочу щоб він під‘їхав до моєї зупинки, відчинив двері і чекав доки я зайду. Хочу щоб в ньому їхали хороші добрі люди, щоб вони завжди посміхалися і казали правду. А ще хочу щоб в ньому були гарні червоні вогнегасники, чисті великі вікна і це щось хороше… Хочу зайти в автобус, залишивши весь бруд на вулиці, протягнути водієві купюру, а від посміхнувшись сказав «Не варто.» Хочу щоб йдучи до вільного місця ззаду, зі мною віталися люди, запитували як мої справи, казали що довго мене не бачили. Хочу щоб мій автобус стояв посеред засніженої пустелі, де крім пасажирів ніколи не було жодної людини. Хочу щоб він ніколи нікуди не їхав, а просто стояв як вкопаний.
А я буду щоранку прокидатися брати свій рюкзак, взувати свої трекінги, вдягати свою штурмовку і йти.. Йти за горизонт, так далеко як тільки буде вистачати сил, а потім повертатися, в мій теплий автобус, де мене чекатимуть приємні люди.