неділя, 20 грудня 2009 р.
Позоръ и порицание
Щойно подивився "Безславних виродків" Тарантіно. Дивно і смішно. Фільм просякнутий безсилою злобою. Ну як же ще можна помститися тому хто вбивав вас так довго? Тільки знявши фільм про те які ви кльові і як гарно і чудово ви вбиваєте Гітлера. Це підло. Так історію пишуть переможці, та все ж не варто так нею крутити. Хоча кому тут дивуватися, жидам що у своїй безсильній злобі зняли Безславний фільм? Так вони завжди так роблять. Гоноровим німцям, для яких пафос важливіше за все? Так їх уже не змінити. Дивуватися треба дяді Квентіну, від якого я чекав більшого ніж банальна наруга над вже давно зогнилим трупаком Адольфа.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Дуже багато чув про цей фільм, але щось не було часу подивитися(
ВідповістиВидалитинє, передовсім це фільм про те, як кінематограф перемагає фашизм, така собі альтернативна реальність, у якій акценти розставлені інакше. тут фашизм існує як символ, але не як якась реальна відсилка, це просто образ тоталітарності, яка в кінцевому рахунку виявляється переможеною завдяки згорткам кінематографічної стрічки. гітлер тут - не гітлер, а лише його обличчя задля того, щоб передати символ найбільш наближеним до широкої маси людей, приблизно так само, як на плакатах "СНІД - масовий вбивця", де символом масового вбивці також виступає гітлер. історії в "безславних покидьках" немає, це фентезі, якщо хочеш:)
ВідповістиВидалитиВсе було б саме так як ти кажеш, якби не обличчя двох жидків що розстрілювали німців, жінок і чоловіків, у кінотеатрі з балкону. З яким смачним виразом вони випускали кожну кулю, з сумішшю ненависті і радості...
ВідповістиВидалити