Якось так сталося що я приїхав в Київ без ноута. Власне, зробив це навмисно аби мати змогу вмістити в свою торбину всі новорічні подарунки.
Якось так сталося що вчора в маркеті я купив пляшку віскі. Мальчік-консультант намагався впарити мені "Scottish Leader", невже я схожий на людину яка буде це пити? Добре хоч підійшов він невпевнено і відвалив одразу після мого нервового змаху рукою.
Якось так сталося, хоча це було цілком прогнозовано, що вчора я напився на самоті. Я розмовляв з пляшкою і слухав Боба Ділана, його "Blood On The Tracks"
Якось так сталося що я не втримався і почав писати. За відсутності ноута, писав я олівцем (!) на білосніжному аркуші паперу (!) що саме по собі вже є дивиною. Вийшло хріново, занадто чесно і занадто плаксиво, власне як і "все моє" останнім часом. Текст був наповнений ідіотськими викриками, подяками собі, зізнаннями. Зрідка він переривався великими ковтками з пляшки, в тексті це дуже помітно. Але головне, в принципі, не це. Найголовніше, що незважаючи на всі недоліки тексту, я знову почав писати, принаймні почав відчувати потребу "виливатися на папір".
Тіпа ура, чи як?
я, наприклад, прихильник писанини, як то кажуть "від руки"...
ВідповістиВидалитищиріше виходить)
тіпа ура, а шо ж
ВідповістиВидалитиА я лінуюся писати від руки, мене це напрягає і вбиває в мені будь-яку творчість. До того ж текст написаний на папері має якусь містичну остаточність, його просто так не зміниш. А текст надрукований в файлі - динамічніший, більш пластичний, його можна коригувати і правити доти, доки сам не вирішиш що він готовий.
ВідповістиВидалитирибак рибака відіт іздалєка? ;) Хотів закінчити текст словом "такоє..." але подумав що не чесно красти в тебе твою фразу)
ВідповістиВидалитину що ж, кожному своє)
ВідповістиВидалити...так було написано на воротах Бухенвальду.
ВідповістиВидалитисраний естет. віскі з горла і писати на папері.
ВідповістиВидалитивесь в мене :)
ти хоч щось типу белентайнз пив, я сподіваюсь, а не якусь бадягу тіпа білого гуся?
"рукописи не горят", тому на папері і пистаи важче, адже воно вже неминуче, воно в*їдається тобі під шкіру і ніц з тим не зробиш.
ВідповістиВидалитикласно, що відчув ту потребу писати...а мене вже як людину творчу, здається, життя убило...
Балентайнз був минулого разу, цього разу, Джонні Волкер ;)
ВідповістиВидалитину.... багатая жизнь - она другая :)
ВідповістиВидалитивопше-то "такоє" моя фраза! я її вживав ше коли вас в проекті не було!
ВідповістиВидалитиТа ладно, віскі це єдине на чому я не економлю.
ВідповістиВидалитиТа я власне не писав років зо три, певний час взагалі не міг ні рядка з себе вичавити. А от нещодавно... переконався що митець аби творити має страждати, так що думаю і для тебе ще не все втрачено.
ВідповістиВидалитивона не те щоб моя, тому "налєтай, подєшевєло")
ВідповістиВидалити)))) Всьо відтепер ставитиму копірайти вживаючи її))
ВідповістиВидалитиАга, бач тут трохи вище вже й хазяїн знайшовся :)
ВідповістиВидалитиой та ладно :)
ВідповістиВидалитиНу да такоє...
ВідповістиВидалити(с)drivaner
нє дєлай етого! :)
ВідповістиВидалитиплюс один, як-то кажуть.
ВідповістиВидалитипіду постраждаю. бгг
з.і. страждати або пити. і як наслідк більшість реально класних писььменників алкоголіки або наркомани. принаймні, стрейтейджери трапляються вкрай рідко
Це щойно був сарказм?
ВідповістиВидалитиP.S. Думаю все таки страждати і пити. Тим паче слово "страждання" я тут вживаю в дуже широкому значенні, яке скоріше означає "переживання", "співпереживання", чи навіть "страждання як результат міркування". До чого тут стрітейджерство, ти свідомо плутаєш терміни, принижуючи роль процес "переживання\страждання" в творчості і підвищуючи вплив на творчість речовин, чи робиш це підсвідомо?
P.P.S. Не люблю я це "бгг", якесь воно несправжнє і занадто саркастичне, краще вживати "ггг" - рідніше і миліше вуху, як на мене.
о_О
ВідповістиВидалитипрастітє вєлікодушно
про стрітейджерство - це мої спостереження. речовини не впливають на здатність переживати. це швидше зворотній зв"язок
А я думаю інакше тільки речовини і впливають на рівень переживань, як тоді пояснити "п'яні смс", чи те що після алкоголю люди починають дзвонити колишнім, чи те що після алкоголю декого тягне до протилежної статі, продовжувати можна безкінечно ;)
ВідповістиВидалитихто тут про Рибака вспамінав? он тут как тут) вєрнєє она) :DD
ВідповістиВидалитиЯ спеціально з маленької літери написав щоб ти не заплуталася - це я про професію.
ВідповістиВидалитита я пооооняла)) от уже
ВідповістиВидалитине мона тут і пожартувати)
або я чогось не доганяю або ти сам собі суперечиш
ВідповістиВидалитидзвонити колишнім має мало спільного з творчістю.
у творчості ти спочатку переживаєш, а тоді п"єш. в який проміжок часу пишеш - вже не так важливо
Можна-можна, власне я теж це роблю :)
ВідповістиВидалитиДзвонити колишнім і писати це одне і те саме. Суть одна ти приймаєш речовини\переживаєш потім виконуєш дію дзвониш\пишеш.
ВідповістиВидалитиТакі справи...
коли дзвонищ тобі не обов"язково є що сказати.
ВідповістиВидалитиі це я завищую роль речовин?
Коли пишеш теж не завжди є що сказати. Але подзвонивши мусиш казати хоч щось, так само і з писаниною.
ВідповістиВидалитиАга ти ;)
ага :Р
ВідповістиВидалитиі все таки стимули до написання і до дзвінків різні навіть під дією алкоголю.
страждання мають бути правдивими і насправді сильними, щоб почати творити, а в мене якесь серединне життя...хочу якось це змінити, робити божевільні речі...от тільки не знаю наскільки то вийде
ВідповістиВидалитиАга, знайома річ, я почав з алкоголю, а за ним і божевільні вчинки підтягнуться.
ВідповістиВидалитину в мене в принципі божевільні вчинки бувають і без алкоголю - наприклад купити листівок на 100 гривень)
ВідповістиВидалитиале з алкоголом відсоток божевільних думок в голові збільшується....от тільки чи на краще це?
та хіба ж це божевілля? завалитися посеред ночі до друга і пити з ним до ранку на кухні, не зважаючи на косі погляди його дружини, стрибати в потяг на ходу, запивати антибіотики віскі... не буду продовжувати бо ляпну щось зайве...
ВідповістиВидалитизавалитися до друга посеред ночі - то стандарт по-моєму у всіх творчих людей...просто в мене ще жонатих друзів нема)
ВідповістиВидалитиїхати на третій полиці в поїзді між цими ковдрами)
ну а з антибіотиками ти троха перегнув палку...міг би і вирубитися
На третій полиці їздити це справді жесть. Я вже 8 років по потягам тягаюся тому почав цінувати комфорт в цій справі.
ВідповістиВидалитио, 8 років в дорозі...люблю таких кочівників...чомусь з ними завжди є про що поговорити)
ВідповістиВидалитиггггг, відчув себе якимсь крутим Номадом ))) Не знаю чи є зі мною про що поговорити, але продовжуючи алкогольну тему, зі мною точно є сенс пити.
ВідповістиВидалитити просто якось дуже гарно вклинюєшся в мої книжки - спочатку Каранович, потім Томпсон, Буковскі...а зараз я просто прочитала одну сучасну українську книгу (бредова, аж жах бере), але вона про алкоголь, дорогу і самотність...і чомусь знову так співпадає з твоїми постами...)
ВідповістиВидалитиНомадом?) ну хіба що, якщо ти не переходиш на особистості, а просто послуговуєшся траслітом з англійської)
Та, з книгами в нас якось синхронно виходить.
ВідповістиВидалитиХм, не знаю що ти маєш на увазі під переходом на особистості але слово "номад" я вжив в його традиційному значенні в англійській мові.
Та що ж зробити якщо вона(писанина) саме такою і була. Але я за ту сопливість не переживаю, виписуючи її на папері не лишаєш її в собі, а це найкраще.
ВідповістиВидалити