пʼятниця, 10 липня 2009 р.



Normal
0




false
false
false

RU
X-NONE
X-NONE













MicrosoftInternetExplorer4





























































































































































/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Обычная таблица";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-qformat:yes;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:10.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:115%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Calibri","sans-serif";
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";
mso-fareast-theme-font:minor-fareast;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;}

Все не так погано як може здатися на перший погляд. Пройобувати своє життя це чудесно і замічатєльно. Мені подобається переоцінювати людей і казати собі що вони кращі ніж то є насправді. А це краще коли твої сподівання таки виправдані. Мені подобається чогось хотіти, але так пофігістично до цього ставитися, що ніколи не досягнути. Я отримую масу задоволення від того що неправильно ставлю розділові знаки і від того що невірно вживаю слова. Жіночий писк чути скрізь куди не підеш. Я змочую язик терпким Мерло і всі вони одразу хочуть щоби він опинився в них. Але ніхто не вміє жити по справжньому, бо всі бояться себе спалювати. А тільки так можна досягнути просвітлення, тільки тоді коли твій попіл підхопить вітер і понесе над тихими водами Бугу, коли він осяде на старих курганах, порослих травою, коли він впаде на сонце і загориться, і тоді проміння сонця донесе його знову до Землі, і розігнавшись до надсвітлових швидкостей, твій попіл впаде комусь в душу…

Немає коментарів:

Дописати коментар