Вчора ненароком видав сакральну фразу: "здається мені останнім часом не вистачає рок-н-роллу, до я так звик протягом цієї весни" і справді, весна була наповнена цією небезпечною "крутильно-качальною" субстанцію трохи більше ніж повністю, починаючи з Дня Святого Патріка мене захопило, понесло і більше не відпускало, аж до недавнього моменту. Події текли алкоголем по венам, картинки і міста мінялися перед моїми очима, нічні гопники обходили стороною дивака, від якого так віяло запахом радості і нескінченного алкоголю. І тільки запах і смак "ЛС" на моїх губах манив все далі в безодню "трешу і угару".
Тому зарізко це все скінчилося. Останні два тижні я, ніби хороший хлопчик останній задрот сидів вдома, читав книжечки, дивився фільми і вчергове проходив "п'ятих героїв" за ельфів. Я скучив. Скучив за рок-н-ролом, і він повернувся. Мене рубає і ковбасить тільки від однієї думки що в п'ятницю я автостопом поїду у Львів на "Старе Місто". Мені вже ввижаються маленькі містечка які доведеться проїжджати, місцевий алкоголь який доведеться пити, дівчата яким доведеться посміхатися. Все це буде... буде... буде... зовсім скоро...

P.S. Еріх Фром каже що те чим я займаюся це втеча від свободи, що це черговий мій ескапізм, яким я прикриваюся від проблем, але кого це цікавить!? ;)